stinka.com.ua

Дисклеймер. Ця стаття створена виключно з метою вирішення питання бездомних тварин. Носить ознайомлювальний характер і не ставить завдання завдати будь-кому колосальні моральні страждання морального характеру! Просто думка одного зооволонтера.

Питання “безпритульних” тварин зараз стоїть особливо гостро. Випадок в Оренбурзі (за ним думаю зібрати окрему статтю), поправки до закону про захист тварин, через які люди у містах починають виходити на мітинги (й загалом правильно роблять). Та й величезної кількості людей в нашій країні просто начхати на бездомів і вони підпишуться під усе, щоб цих тварин прибрати з вулиць.

Але повернемося до причин з яких ці питання, на мій жаль, просто не може вирішитися. Перша причина звучить у самій назві – “Проблема з бездомними тваринами”. А з ким і чим ми боремося, коли порушує питання таким чином. Якщо так, значить треба підходить до собачки і говорити “Ах ти яка, ходиш тут без господаря, та ще й їсти хочеш. Штраф тобі”

Це, звичайно ж, жарт, але це питання вкрай некоректне.

Постом вище я писав про те, що ОСВВ на даний момент не законно (можна ознайомитись за посиланням) і там зазначено, що безпритульних тварин у принципі немає. Є тварини, господар яких не визначено.

А чому б не порушити питання інакше – проблема з безвідповідальними власниками тварин. І ось уже з такою постановкою питання підходити до його вирішення. Відразу ж з’являється об’єкт, який припустився і безконтрольного вигулу тварини і відразу ж хочеться створити базу даних тварин та їх власників. І ми, нарешті, працюватимемо не зі слідством, а з причиною появи тварин на вулиці.

Друга причина – роз’єднаність зооволонтерів. Так-так, як це не дивно звучить, але питання щодо тварин ні за що і не за яких обставин не вирішиться без людей, які безпосередньо займаються порятунком тварин. Величезна купа організацій відкрито, ще більше різних груп з оголошень тварин. Але це все дуже схоже на байку “Лебідь, рак та щука”. Усі тягнуть у різні боки, а за фактом результату немає. З незрозумілих для мене причин волонтери не хочуть працювати спільно. Таке почуття, що не вистачає якогось єдиного центру ухвалення рішення.

Третя причина у тому, що немає системи контролю. На даний момент немає єдиної бази даних щодо тварин та їх власників. Щось таке хочуть зробити, на рівні держави, але вже третій рік йде, але все стоїть на місці, а без неї далеко не поїдеш.

Немає розуміння взаємної роботи держави та зооволонерів, а це дуже важливо.

На мій погляд, держава не зможе вирішити це питання без волонтерів, а така робота на даний момент не ведеться, наскільки мені відомо.

Немає системи з вилову, все ведеться на папірцях і коротких відео про випуск, чим природно користуються недобросовісні організації, а похуестичне ставлення муніципалітетів до цього питання ще більше сприяє цьому.

Немає розуміння, скільки тварин насправді перебувають на безконтрольному вигулі, все висмоктано з пальця. Фактичних даних немає. До цього ще варто додати кількість тварин, які знаходяться вдома у волонтерів, у деяких містах це заміна навіть не одному притулку.

Взагалі система повинна торкатися всіх шарів роботи з тваринами. Власники, волонтери, ветлікарі, контролюючі організації тощо.

Звичайно, це далеко не всі причини, але я постарався зупинитися на тих, з яких варто почати, а не ухвалювати закони про евтаназію або про те, щоб собаки не гавкали після 11 години.